Прогноз. метод Хольта-вінтерса

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
КСС
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра ЕОМ

Інформація про роботу

Рік:
2016
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Системи штучного інтелекту

Частина тексту файла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ЕОМ / Звіт лабораторної роботи №4 «Прогноз. метод Хольта-вінтерса» з дисципліни: «Комп'ютерні системи штучного інтелекту» Мета роботи: програмно реалізувати та дослідити методи прогнозування часових рядів. Теоретичні відомості Задачі прогнозування вирішуються в найрізноманітніших областях людської діяльності, таких як наука, економіка, виробництво та ін. Прогнозування є важливим елементом організації управління як окремими господарюючими суб'єктами, так і економіки в цілому. Розвиток методів прогнозування безпосередньо пов'язаний з розвитком інформаційних технологій, зокрема, із зростанням об'ємів даних, що зберігаються, і ускладненням методів і алгоритмів прогнозування, реалізованих в інструментах Data Mining. Завдання прогнозування може вважатися одним з найбільш складних завдань Data Mining, воно вимагає ретельного дослідження початкового набору даних і методів для аналізу. Прогнозування (від грецького Prognosis), в широкому розумінні цього слова, визначається як випереджаюче віддзеркалення майбутнього. Метою прогнозування є прогноз майбутніх подій. Прогнозування (forecasting) є одним із завдань Data Mining і одночасно одним з ключових моментів при прийнятті рішень. Прогностика (prognostics) - теорія і практика прогнозування. Прогнозування направлене на визначення тенденцій динаміки конкретного об'єкту або події на основі ретроспективних даних, тобто аналізу його стану у минулому і теперішньому. Таким чином, рішення задачі прогнозування вимагає деякої навчальної вибірки даних. Прогнозування - встановлення функціональної залежності між залежними і незалежними змінними. Приклади завдань прогнозування: прогноз руху грошових коштів, прогнозування врожайності агрокультури, прогнозування фінансової стійкості підприємства. Типовим у сфері маркетингу є завдання прогнозування ринків (market forecasting). В результаті рішення даної задачі оцінюються перспективи розвитку кон'юнктури певного ринку, зміни ринкових умов на майбутні періоди, визначаються тенденції ринку (структурні зміни, потреби покупців, зміни цін). Зазвичай в цій області вирішуються наступні практичні завдання: · прогноз продажів товарів (наприклад, з метою визначення норми товарногозапасу); · прогнозування продажів товарів; · прогноз продажу залежно від зовнішніх чинників. Окрім економічної і фінансової сфери, завдання прогнозування існують в найрізноманітніших областях: медицині, фармакології; популярним зараз стає політичне прогнозування. У найзагальніших рисах рішення задачі прогнозування зводиться до вирішення таких підзадач: · вибір моделі прогнозування; · аналіз адекватності і точності побудованого прогнозу. Основою для прогнозування служить історична інформація, що зберігається в базі даних у вигляді часових рядів. Проте, починаючи з кінця 80-х років, у науковій літературі були опубліковані ряд статей з нейромережної тематики, в яких був приведений ефективний алгоритм навчання нейронних мереж і доведена можливість їх використання для найширшого кола завдань. Частково із-за відносної складності і недетермінованості нейронних мереж і генетичних алгоритмів, ці технології не відразу вийшли за рамки чистого наукового застосування. Проте, з часом рівень довіри до нових технологій підвищувався і з боку бізнесу. В даний час можна з упевненістю сказати, що використання нейронних мереж при прогнозуванні дає відчутну перевагу в порівнянні з простішими статистичними методами. "Наївні" моделі прогнозування При створенні "наївних" моделей передбачається, що деякий останній період прогнозованого часового ряду краще всього описує майбутнє цього прогнозованого ряду, тому в цих моделях прогноз, як правило, є дуже простий -- функцією від значень прогнозованої змінної в недалекому минулому. Найпростішою моделлю є Y(t+1)=Y(t), що відповідає припущенню -- "завтра буде як сьогодні". Поза всяким сумнівом, від такої примітивної моделі не варто чекати великої точнос...
Антиботан аватар за замовчуванням

11.05.2016 20:05

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Завантаження файлу

Якщо Ви маєте на своєму комп'ютері файли, пов'язані з навчанням( розрахункові, лабораторні, практичні, контрольні роботи та інше...), і Вам не шкода ними поділитись - то скористайтесь формою для завантаження файлу, попередньо заархівувавши все в архів .rar або .zip розміром до 100мб, і до нього невдовзі отримають доступ студенти всієї України! Ви отримаєте грошову винагороду в кінці місяця, якщо станете одним з трьох переможців!
Стань активним учасником руху antibotan!
Поділись актуальною інформацією,
і отримай привілеї у користуванні архівом! Детальніше

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

пропонує роботу

Admin

26.02.2019 12:38

Привіт усім учасникам нашого порталу! Хороші новини - з‘явилась можливість кожному заробити на своїх знаннях та вміннях. Тепер Ви можете продавати свої роботи на сайті заробляючи кошти, рейтинг і довіру користувачів. Потрібно завантажити роботу, вказати ціну і додати один інформативний скріншот з деякими частинами виконаних завдань. Навіть одна якісна і всім необхідна робота може продатися сотні разів. «Головою заробляти» продуктивніше ніж руками! :-)

Новини